1. Словник синонімів української мови

рисунок

ІЛЮСТРА́ЦІЯ (зображення в книжці або журналі, що пояснює, відтворює зміст тексту), МАЛЮ́НОК, РИСУ́НОК рідше. Тарас тої зими закінчив свою картину "Катерина", робив ілюстрації до книжок (О. Іваненко); У Каті є зошити для малювання і багато різних книжок з малюнками (Н. Забіла); До ІІІ част. "Дідів" прикладено "Уступ", що мав бути містком до дальших частин, — кілька твердою та жорстокою рукою зроблених рисунків (М. Рильський)

КРЕ́СЛЕННЯ (умовне графічне зображення якогось об'єкта — машини, споруди тощо), КРЕСЛЮ́НОК, КРЕ́СЛЕНИК, РИСУ́НОК. Тексту, звичайно, я не добрав, але малюнки й креслення, добре й умілою рукою пороблені, показували мені повну картину будування (Ю. Яновський); Були хрестові походи. Назад верталися хто з чим: хто з вірою, хто із золотом.. Траплялися й такі, що везли із собою додому креслюнки веж (з журналу); На дошці рисунок Піфагорової теореми та вся майже дошка обписана доказами (С. Васильченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рисунок — рису́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. рисунок — Нка. Зображення чого-небудь рисками на площині; креслення. Літературне слововживання
  3. рисунок — (майбутньої деталі) креслення, р. креслюнок; (рота) П. обрис, контур. Словник синонімів Караванського
  4. рисунок — [риесунок] -нка, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў Орфоепічний словник української мови
  5. рисунок — ч. 1》 род. -нка. Те саме, що малюнок 1), 2). 2》 род. -нку. Мистецтво зображення, відтворення чого-небудь рисуванням. 3》 род. -нка. Те саме, що креслення 2). 4》 род. -нка, перен. Обрис, контур чого-небудь. 5》 род. -нка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. рисунок — 1. малюнок 2. це див. креслення Словник чужослів Павло Штепа
  7. рисунок — РИСУ́НОК, ч. 1. род. нка. Те саме, що малю́нок 1, 2. Велику кількість етюдів, ескізів, рисунків пишуть І. Рєпін, В. Маковський, В. Полєнов (із журн. Словник української мови у 20 томах
  8. рисунок — Рису́нок, -нка; -су́нки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. рисунок — РИСУ́НОК, ч. 1. род. нка. Те саме, що малю́нок 1, 2. Передові видатні російські художники зустріли революційні дні 1905-1907 рр. з величезним піднесенням. Велику кількість етюдів, ескізів, рисунків пишуть І. Рєпін, В. Маковський, В. Полєнов (Мист. Словник української мови в 11 томах