робітницький

РОБІТНИ́ЧИЙ (належний робітникові), РОБІТНИ́ЦЬКИЙ розм.; ПРОЛЕТА́РСЬКИЙ (належний пролетареві). Мене вже давно тягло поучителювати в робітничих центрах (С. Васильченко); Двадцятьма дорогами з Борислава спішили робітницькі висланці по селах і містечках, розносячи вість про нову війну (І. Франко); Пролетарський Херсон, засукавши рукава, не за страх, а за совість кував панцировану силу для майбутніх боїв (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. робітницький — робітни́цький прикметник робітничий арх. Орфографічний словник української мови
  2. робітницький — -а, -е, заст. Робітничий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. робітницький — РОБІТНИ́ЦЬКИЙ, а, е, заст. Робітничий. В курені люди вже давно спали міцним робітницьким сном (І. Нечуй-Левицький); – Дивлячися на наші робітницькі організації, слухаючи диспут в робітницьких товариствах, я радуюся, мов дитина. Словник української мови у 20 томах
  4. робітницький — Робітни́цький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. робітницький — РОБІТНИ́ЦЬКИЙ, а, е, заст. Робітничий. Поля мої рідні, найкращії в світі, Багаті на силу, на пишную вроду, Засіяні хлібом і потом политі, Робітницьким потом мойого народу! (Гр., І, 1963, 112); В курені люди вже давно спали міцним робітницьким сном (Н. Словник української мови в 11 томах