1. Словник синонімів української мови

родючий

РОДЮ́ЧИЙ (про землю, ґрунт), УРОЖА́ЙНИЙ (ВРОЖА́ЙНИЙ), ПЛІДНИЙ, ПЛОДЮ́ЧИЙ, ПЛОДОВИ́ТИЙ, ДОРІ́ДНИЙ, ЗАРІ́ДЛИВИЙ діал.,; РОЖАЇ́СТИЙ розм., Я́ДЕ́РНИЙ розм., ЖИ́РНИЙ, СИ́ТИЙ, СИ́ТНИЙ, МАСНИ́Й, ТУ́ЧНИЙ розм., ТЛУ́СТИЙ розм. (з великим умістом поживних речовин). Навкруги маєтку лежав родючий багатобарвний степ (О. Десняк); Єсть у нього поля урожайні (Марко Вовчок); Сади та виногради, Плідні лани, пасовиська кругом (І. Франко); Місяць рівно розливає своє блідо-синє світло, вкриваючи фантастичним мереживом плодючі.. поля (Я. Качура); Щоб процвітала вільна, плодовита.., людським трудом оновлена земля (І. Гончаренко); Сплять наші рідні Краї, Ниви дорідні, Гаї (П. Воронько); Тим тут гарно буряки поросли, що ядерніша земля (Словник Б. Грінченка); За вікном, за рудою жирною землею здіймалася легка пара (С. Добровольський); Яка земля, такі й люди. Вона сита, й вони ситі (Панас Мирний); — Достатків там більше, — почав той, — переорюють краще, та й земля ситніша (Панас Мирний); Невтомні трактори снували впоперек масного й пухкого поля (Ю. Яновський); Тучна земля диха на неї теплом, як колись мамині груди (М. Коцюбинський); Тут, на тлустій землі, врівень з людиною ростуть ледь-ледь побризкані місяцем бурякові висадки (М. Стельмах).

УРОЖА́ЙНИЙ (який дає добрі врожаї, багато насіння, зерна, плодів), РОДЮ́ЧИЙ, ДОРІ́ДНИЙ розм. На насіння залишено добірне зерно найурожайніших сортів (з журналу); В садку як слід прибрано — стежки заметені, родюче дерево обмазане й попідрізуване (Панас Мирний); Серед низьких пожовклих хлібів на вузенькій смужці гривою стояло високе дорідне жито (А. Хорунжий).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. родючий — родю́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. родючий — Урожайний, (грунт) плодючий, б. з. родовитий; родющий. Словник синонімів Караванського
  3. родючий — [роуд'учией] м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і Орфоепічний словник української мови
  4. родючий — -а, -е. 1》 Здатний давати великий урожай (про землю). || Багатий на землі, здатні давати великий урожай (про місцевість). Родючий край. || Який дає великий урожай зерна, плодів, ягід (про рослини). 2》 Багатий на врожай (про пору року). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. родючий — РОДЮ́ЧИЙ, а, е. 1. Здатний давати великий урожай (про землю). Густа пшениця, високе жито, зелений овес, ріпак, ячмінь мережать смужками усю долину й нагадують родючі ниви України (І. Словник української мови у 20 томах
  6. родючий — Родю́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. родючий — РОДЮ́ЧИЙ, а, е. 1. Здатний давати великий урожай (про землю). Густа пшениця, високе жито, зелений овес, ріпак, ячмінь мережать смужками усю долину й нагадують родючі ниви України (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  8. родючий — Родючий, -а, -е Плодоносный, плодородный, плодовый. Мак.... родючий був. ХС. І. 75. Родюча земля. Родюче дерево. Мил. 172. Словник української мови Грінченка