розділитися

РОЗПАДА́ТИСЯ (руйнуватися, поділятися на частини, втрачати цілісність), РОЗВА́ЛЮВАТИСЯ, РОЗСИПА́ТИСЯ, ДІЛИ́ТИСЯ, ПОДІЛЯ́ТИСЯ, РОЗЛА́МУВАТИСЯ (ламаючись); РОЗПОВЗА́ТИСЯ (розриваючись); РОЗСКА́КУВАТИСЯ (розірвавшись, розламавшись); РОЗКЛАДА́ТИСЯ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИСЯ (на складові частини, елементи); РОЗЛА́ЗИТИСЯ (РОЗЛІЗА́ТИСЯ), ЛІ́ЗТИ (про одяг, взуття тощо); ПЕРЕПАДА́ТИСЯ (надвоє). — Док.: розпа́стися, розвали́тися, розси́патися, поділи́тися, розділи́тися, розлама́тися, розповзтися, розско́читися, розкла́стися, розщепи́тися, розлі́зтися, перепа́стися. Оленка натопила піч так, що аж каміння розпадається (казка); Раптом лунає катастрофічний стук і шум — розвалюється айсберг (О. Довженко); Тільки що вози виїхали на дорогу, один віз розсипався (І. Нечуй-Левицький); Ділиться на шматки товста крига над водою (Панас Мирний); Колісниця розламувалася на лету, з неї летіло залізо й дерево (П. Загребельний); Найгірше те, що люди, надіючись, що їх скоро обмундирують, брали найветхіший одяг, і тепер він розповзався на осінніх дощах (Григорій Тютюнник); Він зачепив тарілку, і тарілка брязнула об підлогу і розскочилась (І. Нечуй-Левицький); А спека ж така, що часом і олія перегоряє, розкладається (О. Гончар); Азбест — каміння, яке може розщеплюватися на найтонші гнучкі й міцні волокна (з газети); — Мені треба новий комірчик до форми купити, цей вже зовсім розлазиться (В. Собко); Смух у мене дуже добрий, — Лізе без ножа (Я. Щоголів); Учепиться (миша) зубами в залізний прут, — гризь! Не видержав тонкий зубок — перепався надвоє... (Панас Мирний). — Пор. 1. руйнува́тися.