розділитися

Значення в інших словниках

1. розділитися — розділи́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. розділитися — РОЗДІЛИ́ТИСЯ див. розділя́тися. Словник української мови у 20 томах
3. розділитися — діли́тися оста́ннім (заст. послі́днім) (шматко́м хлі́ба) з ким і без додатка. Виявляти співчуття, доброту, людяність у ставленні до когось. Брати завжди жили дружно: в біді ділилися останнім (З усн. мови); — От добрячий цей Карпо? Посліднім ділиться .. Фразеологічний словник української мови
4. розділитися — РОЗПАДА́ТИСЯ (руйнуватися, поділятися на частини, втрачати цілісність), РОЗВА́ЛЮВАТИСЯ, РОЗСИПА́ТИСЯ, ДІЛИ́ТИСЯ, ПОДІЛЯ́ТИСЯ, РОЗЛА́МУВАТИСЯ (ламаючись); РОЗПОВЗА́ТИСЯ (розриваючись); РОЗСКА́КУВАТИСЯ (розірвавшись, розламавшись); РОЗКЛАДА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
5. розділитися — РОЗДІЛИ́ТИСЯ див. розділя́тися. Словник української мови в 11 томах
6. розділитися — Розділя́тися, -ля́юся, -єшся сов. в. розділи́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Раздѣлять, раздѣлить между собой. Давай гроші — розділімося. Чуб. І. 159. бодай ти з душею розділився! — пожеланіе смерти. Мнж. 171. Словник української мови Грінченка