розквартировувати
ВСЕЛЯ́ТИ (УСЕЛЯ́ТИ) (поміщати на проживання в квартиру, будинок), ВЛАШТО́ВУВАТИ (УЛАШТО́ВУВАТИ), РОЗКВАРТИРО́ВУВАТИ, ПОСЕЛЯ́ТИ. — Док.: всели́ти (усели́ти), влаштува́ти (улаштува́ти), розквартирува́ти, посели́ти. — Бачив, який будинок на Мирській вулиці відчубучили? Скоро вселятимуть (А. Хижняк); — Ми й так.. усюди розквартировуємо. Де ліпше хата — повно постояльців (В. Логвиненко); Карпо зайшов у світличку, де поселили гостя (М. Чабанівський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розквартировувати — розквартиро́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розквартировувати — -ую, -уєш, недок., розквартирувати, -ую, -уєш, док., перех. Оселяти де-небудь, розміщувати по квартирах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розквартировувати — РОЗКВАРТИРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКВАРТИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого. Оселяти де-небудь, розміщувати по квартирах. – У нас, як вам відомо, Миколо Тихоновичу, сидять дві делегації .. А завтра прибудуть білоруси. Ми й так .. усюди розквартировуємо. Словник української мови у 20 томах
- розквартировувати — РОЗКВАРТИРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКВАРТИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Оселяти де-небудь, розміщувати по квартирах. — У нас, як вам відомо, Миколо Тихоновичу, сидять дві делегації.. А завтра прибудуть білоруси. Ми й так.. усюди розквартировуємо. Словник української мови в 11 томах