розкипітися

РОЗВА́РЮВАТИСЯ (від варіння ставати розсипчастим, крихким), РОЗКИПА́ТИСЯ, РОЗКИПА́ТИ, УПРІВА́ТИ (ВПРІВА́ТИ), РОЗІМЛІВА́ТИ, УМЛІВА́ТИ розм. (під тривалою дією великого тепла). — Док.: розвари́тися, розкипі́тися, розкипі́ти, упрі́ти (впрі́ти), розімлі́ти, умлі́ти. І хоч борщ Віталиків зовсім розварився та ще й пересолений, але вони обоє присьорбують страву охоче, мати навіть підхвалює (О. Гончар); Розкипається горох (С. Руданський); — А пшінце розкипіло та й добреньке (Григорій Тютюнник); Страва давно стояла в печі: ще як у волость ішла Мотря, то засунула, щоб упрівала (Панас Мирний); Риба геть розімліла — не розбереш, де хвіст, де голова (Ю. Збанацький); В печі вже напалено і борщ умліває, обгорнутий попелом (Є. Гуцало).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкипітися — розкипі́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розкипітися — див. розкипатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкипітися — РОЗКИПІ́ТИСЯ див. розкипа́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. розкипітися — РОЗКИПІ́ТИСЯ див. розкипа́тися. Словник української мови в 11 томах