розклинити
РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ (розділяти на частини вздовж чого-небудь), РОЗКО́ЛЮВАТИ, КОЛО́ТИ, РОЗЧА́ХУВАТИ, РОЗКЛИ́НЮВАТИ (клином). — Док.: розщепи́ти, розколо́ти, розчахну́ти, розкли́нити. Троянди, рододендрони.. краще тримати у вазах, якщо кінці їх стебел розщепити ножем (з журналу); Блискавиці летіли в смереки, розколювали без милосердя найкращі пні (О. Кобилянська); — На дривітні колоддя кололи (Г. Квітка-Основ'яненко); Блискавка розколола стару сосну, розчахнула її, немов ножем, на дві половини (Л. Первомайський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розклинити — розклини́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розклинити — див. розклинювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розклинити — РОЗКЛИНИ́ТИ див. розкли́нювати. Словник української мови у 20 томах
- розклинити — РОЗКЛИНИ́ТИ див. розкли́нювати. Словник української мови в 11 томах