розклинювати

РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ (розділяти на частини вздовж чого-небудь), РОЗКО́ЛЮВАТИ, КОЛО́ТИ, РОЗЧА́ХУВАТИ, РОЗКЛИ́НЮВАТИ (клином). — Док.: розщепи́ти, розколо́ти, розчахну́ти, розкли́нити. Троянди, рододендрони.. краще тримати у вазах, якщо кінці їх стебел розщепити ножем (з журналу); Блискавиці летіли в смереки, розколювали без милосердя найкращі пні (О. Кобилянська); — На дривітні колоддя кололи (Г. Квітка-Основ'яненко); Блискавка розколола стару сосну, розчахнула її, немов ножем, на дві половини (Л. Первомайський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розклинювати — розкли́нювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розклинювати — див. розбивати Словник синонімів Вусика
  3. розклинювати — -юю, -юєш, недок., розклинити, -ню, -ниш, док., перех. Вбиваючи або вставляючи клин, розщеплювати чи розшивати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розклинювати — Виклинювати, виклинити, повиклинювати Словник чужослів Павло Штепа
  5. розклинювати — РОЗКЛИ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗКЛИНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., що. Вбиваючи або вставляючи клин, розщеплювати чи розшивати що-небудь. У сокирах отвір для топорища має невелику конусність. Щоб держак міцно скріплювався з інструментом, його розклинюють (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  6. розклинювати — РОЗКЛИ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗКЛИНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. Вбиваючи або вставляючи клин, розщеплювати чи розшивати що-небудь. Словник української мови в 11 томах