розколений
РОЗЧА́ХНУТИЙ (про дерева, гілки тощо — який розчахнувся, розколовся на частини); РОЗЧА́ХНЕНИЙ, РОЗЩЕ́ПЛЕНИЙ, РОЗКО́ЛЕНИЙ, РОЗКО́ЛОТИЙ. Він добре знав місцевість, і за кілька хвилин опинився біля розчахнутої верби (Григорій Тютюнник); Десь близько хрусне під вагою снігу розчахнена гілка (Я. Качура); З-за стовбура старої розщепленої верби.. виходить Мавка (Леся Українка); На подвір'ї лунко стріляє розколене дерево (М. Стельмах); Розколота й стара, вона (верба) стояла.. Всіма забута у кутку двора (Л. Первомайський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розколений — (який відділений однин від одного) розчахнутий, розколотий, розчеплений. Словник синонімів Полюги
- розколений — розко́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розколений — див. розколотий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розколений — РОЗКО́ЛЕНИЙ див. розко́лотий. Словник української мови у 20 томах
- розколений — Розко́лений і розко́лотий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розколений — РОЗКО́ЛЕНИЙ див. розко́лотий. Словник української мови в 11 томах