розколина

ПРОБО́ЇНА (пробитий, проламаний, прорваний у чомусь отвір, прохід), ПРОБІ́Й, ПРОЛО́М, ПРОЛА́М, ПРОВА́Л, ПРОВА́ЛЛЯ рідше, ВИ́РВА, РОЗКО́ЛИНА, ПРОЛО́МИНА розм. — Придивляюсь я до дірки, — продовжував Юхим Кирилович, — і бачу, що це зовсім не сокирою прорубано, а просто собі звичайна пробоїна (О. Донченко); От уже не стало покрівлі на палаці; ..в стінах світяться пробої та щілини (І. Нечуй-Левицький); Стіжок у шересі блищить, немов шолом, Чуб сіна виглядає крізь пролом (Д. Павличко); Крізь борт струменить вода. Моряк на передній лаві кидається затикати пролам чи простріл (Ю. Мушкетик); В саду, в провалі муру (якраз і кущ тут), за кулеметом партизан-кулеметник (А. Головко); Вони (танки) лежать, сліпі й німі потвори, немов угрузли в землю назавжди, з проваллями в боках... (В. Сосюра); Дрібні будинки — погорілі або розвалені вибухами снарядів. У більших, багатоповерхових, — зяяли величезні вирви (Ю. Смолич); Тут він ударив палицею по дубі і, розколовши його, всунув у розколину дідову бороду та й защемив її там (казка); Велетенські руйновища гідроспоруди, пороги, люте ревіння води крізь проломини в греблі — все це треба було зафільмувати (О. Гончар).

ТРІ́ЩИНА (місце розриву на поверхні чогось), ШКАЛУ́БИНА розм.; РОЗКО́ЛИНА (велика, глибока); ШПАРИ́НА, ШПА́РА, ШПА́РКА (вузька, невелика). Гадючаться землею тріщини-розколини (З. Тулуб); Там упали (кулі) в якісь ізвори, зарилися в шкалубини скал (Г. Хоткевич); Лютує парубок і кінчики пальців до крові втискаються в розтріскані шпарини верби (М. Стельмах); Крізь шпари в стінах потягає знадвору холодом (І. Франко).

УЩЕ́ЛИНА (вузька і глибока западина між горами), РОЗПА́ДИНА, РОЗПА́ДОК, ПРІ́РВА, РОЗКО́ЛИНА, ЩІ́ЛИ́НА, РОЗЩІ́ЛИНА (РОЗЩЕ́ЛИНА) рідше, ПРОЩІ́ЛИНА рідше, РОЗПА́ЛИНА діал. З глибокої ущелини, де хмарками біліли водоспади, дув сильний вітер (М. Томчаній); Згір'ями, розпадками, лісами ... Вирушили всі (П. Дорошко); Вузька стежка тулилася до скель, щоб не впасти у прірву, в якій божевільно мчала така ж, як і стежка, вузька-вузька, швидка гірська річка (О. Іваненко); Розсуває (Олекса) ялинове гілля, і вже нам видно шматочок неба, а в небі зірки... Лісу вже не було, тільки розколина гола (І. Муратов); В щілині поміж горами летів в долину потік (М. Коцюбинський); В гаю озвались урвища високі — І вирнули з розщелин козаки (М. Стельмах); Тут не побачиш води цілими тижнями, а коли нападеш на неї, вона.. проритими нею вузенькими рівчаками зникає в прощілинах гір (О. Досвітній).

ЩІ́ЛИ́НА (вузький отвір у чомусь), ШПА́РА, ШПА́РКА, ШПАРИ́НА, РОЗКО́ЛИНА, ПРОЩІ́ЛИНА рідше, РОЗЩІ́ЛИНА рідше, РОЗЩЕ́ЛИНА рідко, СКАЛУ́БИНА розм., ШКАЛУ́БИНА (ШКАРУ́БИНА) розм.; ЗАЗО́Р техн. (між двома прилеглими поверхнями); ПАЗ (у механізмі, машині тощо з певним призначенням). Крізь щілини пробивався місячний промінь у його темну конурку (Панас Мирний); Погас Огонь у печі, крізь шпари вітер свище (І. Франко); Була то споруда (колиба), .. до нормального життя аж ніяк не придатна... Низька, темна, повернутися ніде, ще й вітер в усі шпарини забиває (І. Муратов); В широку розколину фіртки глянув на неї білий і холодний.. дім (М. Коцюбинський); Чужинець миттю підвівся, навшпиньках підійшов до дверей, уважно зазираючи в їхні прощілини (О. Досвітній); Товсті, вікові дерева впиналися корінням у розщілини каменю й п'ялися вгору (І. Ле); Протяг свистів крізь щілину в рамі вікна і скалубину в дверях (Ю. Смолич); Тілько сумно виглядають із шкалубин прусаки (С. Руданський); Дрібне насіння трав дуже сипке й легко просипається крізь щілини й зазори машин (з журналу); Якщо прядка скрипіла, бабуся підливала в пази олійки (М. Чабанівський).