розкошолюб
СИБАРИ́Т (той, хто любить розкіш, бездіяльне життя), РОЗКІ́ШНИК рідше, РОЗКОШОЛЮ́Б заст.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розкошолюб — розкошолю́б іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- розкошолюб — див. багатий Словник синонімів Вусика
- розкошолюб — -а, ч. Те саме, що розкішник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розкошолюб — РОЗКОШОЛЮ́Б, а, ч., заст. Те саме, що розкі́шник. Чого се разом обудилися турки-розкошолюби? Чого се біжать перелякавшись? (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
- розкошолюб — РОЗКОШОЛЮ́Б, а, ч., заст. Те саме, що розкі́шник. Чого се разом обудилися турки розкошолюби? Чого се біжать перелякавшись? (Вовчок, І, 1955, 336). Словник української мови в 11 томах