розкошолюбство
РО́ЗКІШ (життєва вигода, пов'язана з багатством; розкішне життя); ПИШНО́ТА, РОЗКО́ШЕСТВО, ПИХА́ розм.; РОЗКОШУВА́ННЯ, РОЗКОШОЛЮ́БСТВО (розкішне життя). Максим бажав дочку виростити в багатстві та розкоші (Панас Мирний); "Невже через мене оцей палац, оця пишна свадьба, оця уся пишнота, оце усе добро стане руїною?" (І. Нечуй-Левицький); Предметом гордощів були вазони в нього, Де смирний кактусик, дві фуксії сумні Росли, розкошества ілюзія зелена (М. Рильський); Середина багатої хати з закидом на пиху (М. Кропивницький); Все тут схиляло до спокою, розніженості, панського розкошування (Я. Качура); Збери геть-чисто усі свої вчені книжечки.., заміни панські шовкові сорочки на полотняні, попрощайся з розкошолюбством і йди з мого достатку і з моєї кам'яниці в народ (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- розкошолюбство — розкошолю́бство іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- розкошолюбство — -а, с. Пристрасть, любов до розкоші, розкішного життя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розкошолюбство — РОЗКОШОЛЮ́БСТВО, а, с., заст. Пристрасть, любов до розкоші, розкішного життя. – То я тобі пораю: збери геть-чисто усі свої вчені книжечки, хрест-навхрест зв'яжи їх ремінчиком, заміни панські шовкові сорочки на полотняні... Словник української мови у 20 томах
- розкошолюбство — РОЗКОШОЛЮ́БСТВО, а, с., заст. Пристрасть, любов до розкоші, розкішного життя; // Те саме, що розко́шество. — То я тобі пораю: збери геть-чисто усі свої вчені книжечки, хрест-навхрест зв’яжи їх ремінчиком, заміни панські шовкові сорочки на полотняні... Словник української мови в 11 томах