1. Словник синонімів української мови

розкурювати

I. КУРИ́ТИ що і без додатка (цигарку, люльку тощо), ПАЛИ́ТИ, СМАЛИ́ТИ розм.; КАДИ́ТИ чим і без додатка, ДИМИ́ТИ (ДИМІ́ТИ) чим і без додатка, розм. (часто, довго, з азартом); ПОКУ́РЮВАТИ розм., РОЗКУ́РЮВАТИ розм., ПОПА́ХКУВАТИ розм. (проводити час за курінням). — Док.: курну́ти. Хто курить, той чорта дурить, а хто нюхає, той чорта слухає (приказка); Жадан ніколи не курив у його кабінеті (Я. Баш); Хтось біля вікна палив цигарку (Ю. Яновський); Данило підійшов до близнюків, які вже розсілися на бомбі, немов на колоді, і смалили саморобні цигарки (М. Стельмах); Бійці щедро кадили козячими ніжками — видано тижневу норму махорки (Григорій Тютюнник); Хлопці.. димлять цигарками (С. Васильченко); Кайдашенко покурював і все розповідав про свою пригоду з щукою (М. Чабанівський); Коли генерал під'їхав ближче, він побачив шофера в засмальцьованому кожушку, що розкурював козячу ніжку, ліниво пересварюючись із двома бійцями (Григорій Тютюнник); Люлька погасла, та дід Овсій все ще попахкував нею, як старенький двигун на току (В. Земляк).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкурювати — розку́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розкурювати — -юю, -юєш, недок., розкурити, -курю, -куриш, док., перех. 1》 Затягуючись, викликати або підтримувати горіння (цигарки, люльки і т. ін.). || Запалювати, припалювати (цигарку, люльку і т. ін.) для куріння; прикурювати. 2》 перев. недок. Проводити час за курінням; курити, покурювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкурювати — РОЗКУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗКУРИ́ТИ, курю́, ку́риш, док., що. 1. Затягуючись, викликати або підтримувати горіння (цигарки, люльки і т. ін.). Вольф замовкає й починає поволі розкурювати загаслу люльку (П. Словник української мови у 20 томах
  4. розкурювати — Розку́рювати, -ку́рюю, -рюєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розкурювати — РОЗКУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗКУРИ́ТИ, курю́, ку́риш, док., перех. 1. Затягуючись, викликати або підтримувати горіння (цигарки, люльки і т. ін.). Вольф замовкає й починає поволі розкурювати загаслу люльку (Кол., На фронті.. Словник української мови в 11 томах