1. Словник синонімів української мови

розлити

ЛИ́ТИ (змушувати текти — про рідину), ЛЛЯ́ТИ рідше, ЗЛИВА́ТИ, РОЗЛИВА́ТИ рідше, ПРОЛИВА́ТИ рідше; ЦІДИ́ТИ (невеликим струменем). — Док.: поли́ти, розли́ти, проли́ти, полля́ти. Люди нащось лили воду відрами в огонь, неначе гралися в якоїсь іграшки (І. Нечуй-Левицький); Нащо в кирницю воду лляти, коли вона і так повна (прислів'я); На готовий хміль хоч води злий, то оп'янієш (прислів'я); Не на те піднявсь я, Щоб кров розливати: Я піднявся, щоб темноті Очі осіяти (П. Куліш); Вночі лив дощ, і небо ще не позбулося брудних хмар, що іноді проливали на Варшаву свої помиї (О. Досвітній); Тільки видно, як десь внизу, під горою, синіє тиха Снов, ліниво цідить свою воду через вузеньке горлечко річища (Ю. Збанацький). — Пор. нали́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлити — розли́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розлити — [розлитие] -з'іл':у, роуз'іл':еиш/-з'іл':еш, роуз'іл':еимо/-з'іл':еимо, роуз'іл':еитеи/-з'іл':еите; мин. -лиў, -лиела Орфоепічний словник української мови
  3. розлити — див. розливати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розлити — РОЗЛИ́ТИ див. розлива́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. розлити — (і) водо́ю не розли́ти (не розілля́ти). 1. кого. Неможливо розлучити, роз’єднати кого-небудь із кимсь. Про Валю та діда Маркіяна люди казали: “Злигався старий з малим, що їх і водою не розіллєш: скрізь удвох” (С. Фразеологічний словник української мови
  6. розлити — Розли́ти, розіллю́, розі́ллє́ш, -зі́ллє, -ллю́ть; розли́й, -ли́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розлити — РОЗЛИ́ТИ див. розлива́ти. Словник української мови в 11 томах
  8. розлити — Розлити, -ся см. розливати, -ся. Словник української мови Грінченка