розлити

Значення в інших словниках

1. розлити — розли́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. розлити — [розлитие] -з'іл':у, роуз'іл':еиш/-з'іл':еш, роуз'іл':еимо/-з'іл':еимо, роуз'іл':еитеи/-з'іл':еите; мин. -лиў, -лиела Орфоепічний словник української мови
3. розлити — див. розливати. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розлити — РОЗЛИ́ТИ див. розлива́ти. Словник української мови у 20 томах
5. розлити — (і) водо́ю не розли́ти (не розілля́ти). 1. кого. Неможливо розлучити, роз’єднати кого-небудь із кимсь. Про Валю та діда Маркіяна люди казали: “Злигався старий з малим, що їх і водою не розіллєш: скрізь удвох” (С. Фразеологічний словник української мови
6. розлити — ЛИ́ТИ (змушувати текти — про рідину), ЛЛЯ́ТИ рідше, ЗЛИВА́ТИ, РОЗЛИВА́ТИ рідше, ПРОЛИВА́ТИ рідше; ЦІДИ́ТИ (невеликим струменем). — Док.: поли́ти, розли́ти, проли́ти, полля́ти. Люди нащось лили воду відрами в огонь, неначе гралися в якоїсь іграшки (І. Словник синонімів української мови
7. розлити — Розли́ти, розіллю́, розі́ллє́ш, -зі́ллє, -ллю́ть; розли́й, -ли́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. розлити — РОЗЛИ́ТИ див. розлива́ти. Словник української мови в 11 томах