1. Словник української мови Грінченка

розливати

Розлива́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. розлити, -зіллю́, -ллєш, гл. Разливать, разлить, проливать, пролить. Ой Дунай море розмиває, і день, і ніч прибуває. Г. Барв. 221. Людська крівця не водиця, розливати не годиться. Ном. № 1283. Де пють, там і розливають. Ном. № 11640. Тим я сльози розливаю, — невірного друга маю. Чуб. V. 278.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розливати — розлива́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розливати — -аю, -аєш, недок., розлити, розіллю, розіллєш і рідко розілляти, розіллю, розіллєш, іноді розілляю, розілляєш, док., перех. 1》 Проливати, лити яку-небудь рідину, хлюпати, бризкати якоюсь рідиною на що-небудь (перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розливати — РОЗЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗЛИ́ТИ, розіллю́, розіллє́ш і рідко РОЗІЛЛЯ́ТИ, розіллю́, розіллє́ш, іноді розілля́ю, розілля́єш, док., що, рідко кого. 1. що. Проливати, лити яку-небудь рідину, хлюпати, бризкати якоюсь рідиною на що-небудь (перев. Словник української мови у 20 томах
  4. розливати — ли́ти (пролива́ти) / проли́ти сльо́зи. 1. Плакати. — А що ж маю робити? Хіба сяду та буду сльози лити? — сказала байдужим тоном Онися (І. Нечуй-Левицький); Довелось на чужині Тілько (тільки) сльози лити (Т. Фразеологічний словник української мови
  5. розливати — РОЗЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗЛИ́ТИ, розіллю́, розіллє́ш і рідко РОЗІЛЛЯ́ТИ, розіллю́, розіллє́ш, іноді розілля́ю, розілля́єш, док., перех. 1. Проливати, пити яку-небудь рідину, хлюпати, бризкати якоюсь рідиною на що-небудь (перев. Словник української мови в 11 томах