розмаїтий

РІЗНОБА́РВНИЙ (який має неоднаковий колір, різне забарвлення), БАГАТОБА́РВНИЙ, СТОБА́РВНИЙ підсил., РІЗНОКО́ЛІРНИЙ (РІЗНОКОЛЬОРО́ВИЙ), БАГАТОКО́ЛІРНИЙ (БАГАТОКОЛЬОРО́ВИЙ), РОЗМАЇ́ТИЙ, РОЗЦВІ́ЧЕНИЙ, ВЕСЕ́ЛКОВИЙ, ВЕСЕ́ЛЧАСТИЙ розм. (подібний до кольорів веселки). Я зазирав у дворики, їдучи попід самими парканами, бачив різнобарвні айстри, які похилили головки після нічного холоду (Є. Гуцало); Навкруги маєтку лежав родючий багатобарвний степ (О. Десняк); Широкі, мокрі луги підгірські зеленілися та пишалися стобарвним рясним зіллям (І. Франко); Репетували простудженими голосами сирени, блискали на перехресті різноколірні сигнальні ліхтарики (І. Кириленко); За штахетами горіли різнокольоровим полум'ям високі ружі (Є. Гуцало); Візерунок був точний, геометричний і багатокольоровий (З. Тулуб); Квітне небо розмаїте З-над полтавського села (А. Малишко); І несуть повсюди листоноші Телеграм розцвічені листи (Т. Коломієць); Фазан, ховаючись у кущах, іноді загубить своє веселкове перо (П. Загребельний); Посередині її (річки) плавала зграя білих лебедів, плескалась, розсипала веселчасті бризки навкруги (М. Рильський). — Пор. 1. барви́стий.

РІЗНОМАНІ́ТНИЙ (неоднаковий з іншим, несхожий на інший чимось), РІ́ЗНИЙ, БАГАТОМАНІ́ТНИЙ, УСЯ́КИЙ (ВСЯ́КИЙ), УСІЛЯ́КИЙ (ВСІЛЯ́КИЙ), УСЯ́К (ВСЯК) розм., РОЗМАЇ́ТИЙ. За стіною знов починається різноманітний шум. Спочатку лунають гучні і бурхливі пасажі скрипки. Потім чути плач дитини, дзижчання пилки (І. Кочерга); Різні люди трапляються нам на розпуттях життя, багатоманітні, як неоднаковість наших шляхів (П. Загребельний); Звідусіль пахло житами, усякими польовими квітами (І. Нечуй-Левицький); Він до нестями захоплювався полюванням, збирав чучела усіляких птахів (С. Чорнобривець); Важливі ті емоції, які в мені пробуджують різні люди, — спасибі їм за ті розмаїті емоції, бо я маю спізнати їх (Є. Гуцало).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмаїтий — розмаї́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розмаїтий — див. різний Словник синонімів Вусика
  3. розмаїтий — [розмайітией] м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і Орфоепічний словник української мови
  4. розмаїтий — -а, -е. 1》 Неоднаковий, несхожий з іншим (іншими) в чому-небудь; різноманітний. || Який складається з несхожих, неоднакових між собою предметів, осіб і т. ін. 2》 Неоднорідний за змістом, формою, силою вияву і т. ін. || Різний за кольором, тоном; різнобарвний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розмаїтий — РОЗМАЇ́ТИЙ, а, е. 1. Неоднаковий, несхожий з іншим (іншими) в чому-небудь; різноманітний. На прощання дає мені Берник розмаїті інструкції, що маю робити, коли вступлять до села окупанти (І. Словник української мови у 20 томах
  6. розмаїтий — розмаїтий різноманітний (ст): На столах порозставляли розмаїті наїдки і алько́голь (Авторка) ◊ бу́ти розмаїтим погано почуватися (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. розмаїтий — Розмаї́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. розмаїтий — РОЗМАЇ́ТИЙ, а, е. 1. Неоднаковий, несхожий з іншим (іншими) в чому-небудь; різноманітний. На прощання дає мені Берник розмаїті інструкції, що маю робити, коли вступлять до села окупанти (Мур., Бук. Словник української мови в 11 томах
  9. розмаїтий — Розмаїтий, розмаїтний, -а, -е Разнообразный. Ном. № 11783. Чуб. І. 176. Вуін пише листи розмаїті. Грин. III. 243. Було в барилах ренське розмаїте. Мкр. Н. 31. У справника все розмаїтний народ: у того шапка черкеська, а в того сива, той у окупані, а той у свиті. Лебед. у. Словник української мови Грінченка