1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

розмаїтий

розмаїтий різноманітний (ст): На столах порозставляли розмаїті наїдки і алько́голь (Авторка)

◊ бу́ти розмаїтим погано почуватися (ст)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмаїтий — розмаї́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розмаїтий — див. різний Словник синонімів Вусика
  3. розмаїтий — [розмайітией] м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і Орфоепічний словник української мови
  4. розмаїтий — -а, -е. 1》 Неоднаковий, несхожий з іншим (іншими) в чому-небудь; різноманітний. || Який складається з несхожих, неоднакових між собою предметів, осіб і т. ін. 2》 Неоднорідний за змістом, формою, силою вияву і т. ін. || Різний за кольором, тоном; різнобарвний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розмаїтий — РОЗМАЇ́ТИЙ, а, е. 1. Неоднаковий, несхожий з іншим (іншими) в чому-небудь; різноманітний. На прощання дає мені Берник розмаїті інструкції, що маю робити, коли вступлять до села окупанти (І. Словник української мови у 20 томах
  6. розмаїтий — РІЗНОБА́РВНИЙ (який має неоднаковий колір, різне забарвлення), БАГАТОБА́РВНИЙ, СТОБА́РВНИЙ підсил., РІЗНОКО́ЛІРНИЙ (РІЗНОКОЛЬОРО́ВИЙ), БАГАТОКО́ЛІРНИЙ (БАГАТОКОЛЬОРО́ВИЙ), РОЗМАЇ́ТИЙ, РОЗЦВІ́ЧЕНИЙ, ВЕСЕ́ЛКОВИЙ, ВЕСЕ́ЛЧАСТИЙ розм. Словник синонімів української мови
  7. розмаїтий — Розмаї́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. розмаїтий — РОЗМАЇ́ТИЙ, а, е. 1. Неоднаковий, несхожий з іншим (іншими) в чому-небудь; різноманітний. На прощання дає мені Берник розмаїті інструкції, що маю робити, коли вступлять до села окупанти (Мур., Бук. Словник української мови в 11 томах
  9. розмаїтий — Розмаїтий, розмаїтний, -а, -е Разнообразный. Ном. № 11783. Чуб. І. 176. Вуін пише листи розмаїті. Грин. III. 243. Було в барилах ренське розмаїте. Мкр. Н. 31. У справника все розмаїтний народ: у того шапка черкеська, а в того сива, той у окупані, а той у свиті. Лебед. у. Словник української мови Грінченка