розмислений
ЗАДУ́МЛИВИЙ (який перебуває в задумі, схильний до задуми), ЗАДУ́МАНИЙ, ЗАМИ́СЛЕНИЙ, ЗАГА́ДАНИЙ розм., ДУ́МНИЙ розм., ДУМЛИ́ВИЙ рідко, РОЗМИ́СЛЕНИЙ рідко. Дівчинка зробилася тиха й задумлива, всю її істоту наче оповивав небачений серпанок смутку (О. Донченко); Мати сиділа така задумана та смутна, що Настусі аж кинувся в вічі її смутний вид, насуплені брови, густі рядки зморшків (І. Нечуй-Левицький); Мічурін сидів замислений і байдужий до вітань (О. Довженко); — Чо-с, мила, заплакана? Чо-с, любко, загадана? — Маруся мовчала (Г. Хоткевич); — Так от чого матуся така думна ходила.. (Марко Вовчок); Амфіон — розважний, думливий, старший виразом очей, ніж віком, — ..виводить мур (Леся Українка); Розмислений, розгублений і справді і сам не свій мовчки пройшов він до столу (М. Куліш).
Значення в інших словниках
- розмислений — розми́слений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- розмислений — -а, -е, рідко. Обтяжений роздумами; замислений, задуманий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розмислений — РОЗМИ́СЛЕНИЙ, а, е, рідко. Обтяжений роздумами; замислений, задуманий. Розмислений, розгублений і справді сам не свій мовчки пройшов він до столу і тяжко сів (М. Куліш). Словник української мови у 20 томах
- розмислений — РОЗМИ́СЛЕНИЙ, а, е, рідко. Обтяжений роздумами; замислений, задуманий. Розмислений, розгублений і справді сам не свій мовчки пройшов він до столу і тяжко сів (М. Куліш, П’єси, 1960, 180). Словник української мови в 11 томах