розмисел

РО́ЗДУМ (стан заглиблення у свої думки), РОЗДУ́МУВАННЯ, РО́ЗМИСЕЛ, МЕДИТА́ЦІЯ літ., НА́МИСЕЛ діал., РОЗДУ́МА рідко, РОЗРА́ДА розм., РО́ЗСУД розм. Нелегкі роздуми не раз тривожили душу Погиби (М. Стельмах); Тяжкі, екзальтовані звинувачення на свою адресу і роздумування про право на щастя вразили мене (С. Чабанівський); Батько мовчав, заглиблений у свої розмисли (Я. Качура); (Публій (по хвилі намислу):) Гм... скажу по правді, ми вибрались удвох, але жона лишилась там, коло міської брами (Леся Українка); — Мав час на роздуму! Півроку зналися!.. (Марко Вовчок); Вернувся (співець) додому у тяжкій розраді (Леся Українка). — Пор. 2. вага́ння.

СВІДО́МІСТЬ (здатність осмислено сприймати навколишнє), ПРИТО́МНІСТЬ, ПА́М'ЯТЬ, ТЯ́МА розм., ТЯ́МОК розм., ТЯ́МКА розм., РО́ЗМИСЕЛ розм. Він окинув очима місце і почав кмітити. Свідомість вернулась до його (І. Нечуй-Левицький); При кожному порусі почувається такий біль, що вона мало не втрачає притомність (Ф. Бурлака); Вносять Прісціллу з слабкими ознаками притомності (Леся Українка); Далі як крикне (княгиня) не своїм голосом: — Ридван! — да й упала без пам'яті (П. Куліш); Мені сказали, що я пролежав без тями два тижні (І. Франко); Коли зір і розмисел сяк-так повертають до Юри, він, нарешті, бачить своїх друзів і ворогів (Ю. Смолич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмисел — ро́змисел іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. розмисел — див. РОЗДУМ; ОК. свідомість. Словник синонімів Караванського
  3. розмисел — -слу, ч. 1》 Те саме, що роздум 1-3). 2》 розм. Свідомість, здатність свідомо сприймати навколишнє. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розмисел — Роздум, роздума, задума, міркування Словник чужослів Павло Штепа
  5. розмисел — РО́ЗМИСЕЛ, слу, ч. 1. Те саме, що ро́здум 1–3. Правда розмислу не потребує (Номис); [Мартіан:] Я вас прошу розважити спокійно, з холодним розмислом, сю просту справу (Леся Українка); Після недовгого розмислу і вагань Петро так і зробив. Словник української мови у 20 томах
  6. розмисел — Ро́змисел, -слу, -слові; -мисли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розмисел — РО́ЗМИСЕЛ, слу, ч. 1. Те саме, що ро́здум 1 — 3. [Мартіан:] Я вас прошу розважити спокійно, з холодним розмислом, сю просту справу (Л. Укр., III, 1952, 327); Після недовгого розмислу і вагань Петро так і зробив. Вернувся додому, закінчив семирічку (Вол. Словник української мови в 11 томах