1. Словник української мови в 11 томах

розмисел

РО́ЗМИСЕЛ, слу, ч.

1. Те саме, що ро́здум 1 — 3.

[Мартіан:] Я вас прошу розважити спокійно, з холодним розмислом, сю просту справу (Л. Укр., III, 1952, 327);

Після недовгого розмислу і вагань Петро так і зробив. Вернувся додому, закінчив семирічку (Вол., Озеро.., 1959, 35);

Батько мовчав, заглиблений у свої розмисли (Кач., Вибр., 1947, 113).

2. розм. Свідомість, здатність свідомо сприймати навколишнє.

Коли зір і розмисел сяк-так повертають до Юри, він, нарешті, бачить своїх друзів і ворогів (Смолич, II, 1958, 55).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмисел — ро́змисел іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. розмисел — див. РОЗДУМ; ОК. свідомість. Словник синонімів Караванського
  3. розмисел — -слу, ч. 1》 Те саме, що роздум 1-3). 2》 розм. Свідомість, здатність свідомо сприймати навколишнє. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розмисел — Роздум, роздума, задума, міркування Словник чужослів Павло Штепа
  5. розмисел — РО́ЗМИСЕЛ, слу, ч. 1. Те саме, що ро́здум 1–3. Правда розмислу не потребує (Номис); [Мартіан:] Я вас прошу розважити спокійно, з холодним розмислом, сю просту справу (Леся Українка); Після недовгого розмислу і вагань Петро так і зробив. Словник української мови у 20 томах
  6. розмисел — РО́ЗДУМ (стан заглиблення у свої думки), РОЗДУ́МУВАННЯ, РО́ЗМИСЕЛ, МЕДИТА́ЦІЯ літ., НА́МИСЕЛ діал., РОЗДУ́МА рідко, РОЗРА́ДА розм., РО́ЗСУД розм. Нелегкі роздуми не раз тривожили душу Погиби (М. Словник синонімів української мови
  7. розмисел — Ро́змисел, -слу, -слові; -мисли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)