1. Орфографічний словник української мови

розмисел

ро́змисел

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмисел — див. РОЗДУМ; ОК. свідомість. Словник синонімів Караванського
  2. розмисел — -слу, ч. 1》 Те саме, що роздум 1-3). 2》 розм. Свідомість, здатність свідомо сприймати навколишнє. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розмисел — Роздум, роздума, задума, міркування Словник чужослів Павло Штепа
  4. розмисел — РО́ЗМИСЕЛ, слу, ч. 1. Те саме, що ро́здум 1–3. Правда розмислу не потребує (Номис); [Мартіан:] Я вас прошу розважити спокійно, з холодним розмислом, сю просту справу (Леся Українка); Після недовгого розмислу і вагань Петро так і зробив. Словник української мови у 20 томах
  5. розмисел — РО́ЗДУМ (стан заглиблення у свої думки), РОЗДУ́МУВАННЯ, РО́ЗМИСЕЛ, МЕДИТА́ЦІЯ літ., НА́МИСЕЛ діал., РОЗДУ́МА рідко, РОЗРА́ДА розм., РО́ЗСУД розм. Нелегкі роздуми не раз тривожили душу Погиби (М. Словник синонімів української мови
  6. розмисел — Ро́змисел, -слу, -слові; -мисли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розмисел — РО́ЗМИСЕЛ, слу, ч. 1. Те саме, що ро́здум 1 — 3. [Мартіан:] Я вас прошу розважити спокійно, з холодним розмислом, сю просту справу (Л. Укр., III, 1952, 327); Після недовгого розмислу і вагань Петро так і зробив. Вернувся додому, закінчив семирічку (Вол. Словник української мови в 11 томах