розплавити

II. ТОПИ́ТИ (нагріваючи, робити м'яким, рідким; добувати таким способом); РОЗТО́ПЛЮВАТИ (РОЗТОПЛЯ́ТИ), РОЗПУСКА́ТИ розм. (нагріваючи, робити рідким); ВИТО́ПЛЮВАТИ (видобувати таким способом); ПЛА́ВИТИ, РОЗПЛАВЛЯ́ТИ (РОЗПЛА́ВЛЮВАТИ) (метал, скло тощо). — Док.: розтопи́ти, розпусти́ти, ви́топити, розпла́вити. На деяких вулицях міста топили у великих казанах смолу і заливали нею вибоїни в тротуарах (М. Томчаній); Розтоплював сніги теплий вітер з Балкан (С. Скляренко); Весна 1932 року рано розпустила сніги (І. Ле); Проминули (мандрівники) салотопний завод, де витоплюють дельфінячий жир (М. Трублаїні); — А мій тато плавить у печі сталь! (О. Донченко); Крутоярові вдасться швидше розплавити шихту, коли під час завалки піч не прохолоне (В. Собко). — Пор. II. виплавля́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розплавити — розпла́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розплавити — див. розплавляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розплавити — РОЗПЛА́ВИТИ див. розплавля́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. розплавити — РОЗПЛА́ВИТИ див. розплавля́ти. Словник української мови в 11 томах