розпихати

РОЗПИХА́ТИ (примушувати натовп розійтися, розступитися тощо), РОЗШТО́ВХУВАТИ розм. — Док.: розіпха́ти, розіпхну́ти, розштовха́ти, розштовхну́ти. (1-й чоловік (розпиха жінок):) Так, так. Дорогу дай! дорогу! (Панас Мирний); Треба вставати, Бігти, розштовхувати натовп, плечима і ліктями діяти, Щоби, добувшись до суду, виразно зложити заяву (М. Зеров).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпихати — розпиха́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розпихати — Розштовхувати, розтручувати; (в поспіху) пхати туди-сюди; (стіни) розсувати; (кого) розносити <н. як її розіпхало>; дк. РОЗІПХАТИ, Ф. (сиріт до шкіл) примістити, пристроїти. Словник синонімів Караванського
  3. розпихати — -аю, -аєш, недок., розіпхати, -аю, -аєш і розіпхнути, -ну, -неш, док., перех. 1》 Штовхаючи, відпихаючи в різні боки, примушувати натовп розійтися, розступитися, звільнити якесь місце, прохід і т. ін.; розштовхувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розпихати — РОЗПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗІПХА́ТИ, а́ю, а́єш і РОЗІПХНУ́ТИ, рідко РОЗПИХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що. 1. перев. кого. Штовхаючи, відпихаючи в різні боки, примушувати натовп розійтися, розступитися, звільнити якесь місце, прохід і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  5. розпихати — Розпиха́ти, -ха́ю, -ха́єш; розіпхну́ти, -ну́, -не́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розпихати — РОЗПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗІПХА́ТИ, а́ю, а́єш і РОЗІПХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. 1. Штовхаючи, відпихаючи в різні боки, примушувати натовп розійтися, розступитися, звільнити якесь місце, прохід і т. ін.; розштовхувати. — Розходьтеся!... Словник української мови в 11 томах