розпихати
РОЗПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗІПХА́ТИ, а́ю, а́єш і РОЗІПХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех.
1. Штовхаючи, відпихаючи в різні боки, примушувати натовп розійтися, розступитися, звільнити якесь місце, прохід і т. ін.; розштовхувати.
— Розходьтеся! Розходьтеся! — десь не взялися поліцейські і почали розпихати людей (Мирний, III, 1954, 287);
Настя прожогом вдирається в натовп, розпихає обважнілих, розпарених бабів (Речм., Весн. грози, 1961, 106);
Боярин насилу розіпхав гурт, щоб серед хати поставити молодих до першої кадрилі (Н.-Лев., І, 1956, 145);
// Відсувати, відпихати що-небудь у різні боки, сторони, розширюючи або звільняючи якийсь простір; розсувати.
Товчуся по хаті, як джміль у вікно, і чую потребу переставити меблі,.. розіпхать стіни, або і зовсім їх завалити… (Коцюб., II, 1955, 410);
Сержант стояв, розіпнутий в рамі дверей, мовби хотів дужими руками розіпхнути стіни вагона (Загреб., Шепіт, 1966, 38).
2. розм. Поспіхом засовувати, запихати що-небудь у різні місця.
Яремченко розпихав по кишенях гранати, перевірив у пістолеті заряд (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 237);
// перев. док., перен. Влаштувати, пристроїти кого-небудь у різних місцях.
В наймити дітей.. розіпхав, Ну, а сам сюди з небогою у Бори́слав ся попхав (Фр., XIII, 1954, 98);
За зиму хліб поїмо, та й знов повесні — куди б хоч за харч дітей розіпхати (Головко, II, 1957, 15).
3. безос., розм. Ставати надмірно гладким, товстим.
— Доброго здоров’я, синку, — одказує баба.., придивляючись до покупця, — чи не старого Каленика пагонець? Бач, як тебе розіпхало… (Ю. Янов., II, 1954, 187).
Значення в інших словниках
- розпихати — розпиха́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розпихати — Розштовхувати, розтручувати; (в поспіху) пхати туди-сюди; (стіни) розсувати; (кого) розносити <н. як її розіпхало>; дк. РОЗІПХАТИ, Ф. (сиріт до шкіл) примістити, пристроїти. Словник синонімів Караванського
- розпихати — -аю, -аєш, недок., розіпхати, -аю, -аєш і розіпхнути, -ну, -неш, док., перех. 1》 Штовхаючи, відпихаючи в різні боки, примушувати натовп розійтися, розступитися, звільнити якесь місце, прохід і т. ін.; розштовхувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпихати — РОЗПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗІПХА́ТИ, а́ю, а́єш і РОЗІПХНУ́ТИ, рідко РОЗПИХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що. 1. перев. кого. Штовхаючи, відпихаючи в різні боки, примушувати натовп розійтися, розступитися, звільнити якесь місце, прохід і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- розпихати — РОЗПИХА́ТИ (примушувати натовп розійтися, розступитися тощо), РОЗШТО́ВХУВАТИ розм. — Док.: розіпха́ти, розіпхну́ти, розштовха́ти, розштовхну́ти. (1-й чоловік (розпиха жінок):) Так, так. Дорогу дай! дорогу!... Словник синонімів української мови
- розпихати — Розпиха́ти, -ха́ю, -ха́єш; розіпхну́ти, -ну́, -не́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)