розпитувач
РОЗПИ́ТУВАЧ, а, ч. Той, хто розпитує кого-небудь.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпитувач — розпи́тувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- розпитувач — -а, ч. Той, хто розпитує кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпитувач — РОЗПИ́ТУВАЧ, а, ч. Той, хто розпитує кого-небудь. Словник української мови у 20 томах