розпитувач

РОЗПИ́ТУВАЧ, а, ч.

Той, хто розпитує кого-небудь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпитувач — розпи́тувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. розпитувач — -а, ч. Той, хто розпитує кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпитувач — РОЗПИ́ТУВАЧ, а, ч. Той, хто розпитує кого-небудь. Словник української мови в 11 томах