розпитуватися

РОЗПИ́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗПИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм.

1. Те саме, що розпи́тувати.

Домна падала коло чоловіка, розпитувалась: – Що тобі, Семене? Чого сумуєш? (М. Коцюбинський);

Випивши з гістьми знову, став [Сава Петрович] уже поважно розпитуватися в Мокроуса про новини (А. Головко);

– А чия ж ти? – І так він випитував про все в Левантини, розпитався й про те – через що кинула хазяїв (Б. Грінченко);

Вигляд у господаря був похмурий і стомлений. Сахно розпиталася про його здоров'я (Ю. Смолич);

Вже скільки сіл минула, і .. не дуже в речі заходжу: розпитуюсь дороги в Дем'янівку, подякую за хліб-сіль та й далі (Марко Вовчок);

Й на другий день листа не було. Кирило обуривсь .. Треба піти у город і розпитатись (М. Коцюбинський).

2. розм. Запитуючи, розпитуючи одне одного, з'ясовувати що-небудь.

– Як ми розпитались промеж [проміж] себе, так от що зробим [зробимо]: .. зложимося [складемося], скільки у кого є грошей, щоб можна було купити [зерна] (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Годі, мамо! Се ми вже між собою розпитаємось, а вам вже час спочити (Марко Вовчок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпитуватися — розпи́туватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розпитуватися — див. вивідувати; питати Словник синонімів Вусика
  3. розпитуватися — -уюся, -уєшся, недок., розпитатися, -аюся, -аєшся, док., розм. 1》 Те саме, що розпитувати. 2》 розм. Запитуючи, розпитуючи одне одного, з'ясовувати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розпитуватися — РОЗПИ́ТУВАТИ (звертатися до кого-небудь із запитанням, намагаючись довідатися про когось, щось), ПИТА́ТИ, ПИТА́ТИСЯ, РОЗПИ́ТУВАТИСЯ, ДОПИ́ТУВАТИ, ПЕРЕПИ́ТУВАТИ розм., ПЕРЕПРО́ШУВАТИ діал.; ДОПИ́ТУВАТИСЯ (наполегливо); ПІДПИ́ТУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. розпитуватися — РОЗПИ́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗПИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. 1. Те саме, що розпи́тувати. Домна падала коло чоловіка, розпитувалась: — Що тобі, Семене? Чого сумуєш? (Коцюб. Словник української мови в 11 томах