розпитуватися

розпи́туватися

дієслово недоконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпитуватися — див. вивідувати; питати Словник синонімів Вусика
  2. розпитуватися — -уюся, -уєшся, недок., розпитатися, -аюся, -аєшся, док., розм. 1》 Те саме, що розпитувати. 2》 розм. Запитуючи, розпитуючи одне одного, з'ясовувати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпитуватися — РОЗПИ́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗПИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. 1. Те саме, що розпи́тувати. Домна падала коло чоловіка, розпитувалась: – Що тобі, Семене? Чого сумуєш? (М. Словник української мови у 20 томах
  4. розпитуватися — РОЗПИ́ТУВАТИ (звертатися до кого-небудь із запитанням, намагаючись довідатися про когось, щось), ПИТА́ТИ, ПИТА́ТИСЯ, РОЗПИ́ТУВАТИСЯ, ДОПИ́ТУВАТИ, ПЕРЕПИ́ТУВАТИ розм., ПЕРЕПРО́ШУВАТИ діал.; ДОПИ́ТУВАТИСЯ (наполегливо); ПІДПИ́ТУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. розпитуватися — РОЗПИ́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗПИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. 1. Те саме, що розпи́тувати. Домна падала коло чоловіка, розпитувалась: — Що тобі, Семене? Чого сумуєш? (Коцюб. Словник української мови в 11 томах