1. Словник синонімів української мови

розпитуватися

РОЗПИ́ТУВАТИ (звертатися до кого-небудь із запитанням, намагаючись довідатися про когось, щось), ПИТА́ТИ, ПИТА́ТИСЯ, РОЗПИ́ТУВАТИСЯ, ДОПИ́ТУВАТИ, ПЕРЕПИ́ТУВАТИ розм., ПЕРЕПРО́ШУВАТИ діал.; ДОПИ́ТУВАТИСЯ (наполегливо); ПІДПИ́ТУВАТИ розм. (шукаючи когось, щось). — Док.: розпита́ти, розпита́тися, спита́ти, спита́тися, допита́тися, перепита́ти, перепроси́ти, підпита́ти. Пани пішли по хатах, трохи не до обіда ходили, шукали, питали, розпитували — нігде нічого (Панас Мирний); Отець Вікентій питався їх і про здоров'я, і про худобу, і про землю, а люди й не знали, що сказати (М. Стельмах); Йому хотілося схопити в обійми діда і безупинно розпитуватися про свою сім'ю (В. Кучер); (Яким:) Як почали на весіллі допитувать: мовчить, мовчить, як води в рот набрала (М. Кропивницький); — Насіння збираю рідкісних декоративних дерев.. Кожної осені ходжу по сквериках, по парках, по знайомих людях, перепитую, де що є, зернятка збираю (М. Томчаній); — Чи не з'їздили б ви, Мироне, в столицю розвідати?.. Чи не перепросили б там кого? (Панас Мирний); — Насте, що він тобі казав? — жадібно допитувалась Соня (С. Васильченко); Якось підпитував (Іван) роботу в Турці на тартаку (С. Чорнобривець). — Пор. випи́тувати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпитуватися — розпи́туватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розпитуватися — див. вивідувати; питати Словник синонімів Вусика
  3. розпитуватися — -уюся, -уєшся, недок., розпитатися, -аюся, -аєшся, док., розм. 1》 Те саме, що розпитувати. 2》 розм. Запитуючи, розпитуючи одне одного, з'ясовувати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розпитуватися — РОЗПИ́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗПИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. 1. Те саме, що розпи́тувати. Домна падала коло чоловіка, розпитувалась: – Що тобі, Семене? Чого сумуєш? (М. Словник української мови у 20 томах
  5. розпитуватися — РОЗПИ́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗПИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. 1. Те саме, що розпи́тувати. Домна падала коло чоловіка, розпитувалась: — Що тобі, Семене? Чого сумуєш? (Коцюб. Словник української мови в 11 томах