розставатися

ПРОЩА́ТИСЯ з ким (при розлуці тиснути одне одному руки, говорити слова прощання і т. ін.), РОЗСТАВА́ТИСЯ, РОЗЛУЧА́ТИСЯ, РОЗХО́ДИТИСЯ, ПРОЩА́ТИ кого, діал.; ВІДКЛА́НЮВАТИСЯ розм. (іноді з поклоном). — Док.: попроща́тися, прости́тися рідко попрости́тися рідко розста́тися, розлучи́тися, розійти́ся, попроща́ти, відкла́нятися. Прощатися з братом учителем у тому далекому селі Тереськові дуже сумно. Але знову його заспокоїть, утішить дорога! (Т. Масенко); Коли прийшов час розставатися, піднявся (Марусяк), випростався в увесь свій могутній зріст (Г. Хоткевич); Уже аж під горбом Артем, нарешті, умовив-таки матір вернутися. Скільки не йти, мовляв, розлучатися треба (А. Головко); Хоч тільки і до завтрього розходились вони, та Оксані щось дуже на серці жалко було (Г. Квітка-Основ'яненко); Ми одпливали. Скільки нас було, Кого прощали матері та жони? (М. Рильський); — Панове, дозвольте відкланятись! — Карташов підвівся. — Мені час (О. Довженко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

розставатися — розстава́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
розставатися — Прощатися, розходитися, (надовго) розлучатися; (з ким) розривати стосунки, покидати <�залишати> кого. Словник синонімів Караванського
розставатися — -аюся, -аєшся, недок., розстатися, -ануся, -анешся, док. 1》 Попрощавшись, розходитися один з одним, іти куди-небудь після прощання. || Розлучатися з ким-небудь. || Розлучаючись, залишатися ким-небудь стосовно когось. || з ким. Великий тлумачний словник сучасної мови
розставатися — Розлучуватися, розлучитися, порозлучуватися, розходитися, розійтися, порозходитися, лишати, залишати, залишити, облишати, облишити, пооблишати, полишати, полишити, роз'єднуватися, роз'єднатися, пороз'днуватися, відокремлюватися, відокремитися, повідокремлюватися Словник чужослів Павло Штепа
розставатися — РОЗСТАВА́ТИСЯ, аю́ся, ає́шся, недок., РОЗСТА́ТИСЯ, а́нуся, а́нешся, док. 1. Попрощавшись, розходитися один з одним, іти куди-небудь після прощання. [Олекса:] Як буде пора, я дам знак, тоді скажем, [скажемо] що прийшла година розставатись з ними (С. Словник української мови у 20 томах
розставатися — Розстава́тися, -таю́ся, -тає́шся; розста́тися, -та́нуся, -та́нешся = розлуча́тися, розлучи́тися Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
розставатися — РОЗСТАВА́ТИСЯ, аю́ся, ає́шся, недок., РОЗСТА́ТИСЯ, а́нуся, а́нешся, док. 1. Попрощавшись, розходитися один з одним, іти куди-небудь після прощання. [Олекса:] Як буде пора, я дам знак, тоді скажем, що прийшла година розставатись з ними (Вас. Словник української мови в 11 томах
розставатися — Розставатися, -таюся, -єшся сов. в. розстатися, -стануся, -нешся, гл. Разставаться, разстаться. Ох і тяжко-важко, як хто кого любить, а ще тяжче, як хто розстається. н. п. Словник української мови Грінченка