розтермосити

РОЗБУДИ́ТИ (перервати чийсь сон, примусити кого-небудь прокинутися), ПРОБУДИ́ТИ, ПІДНЯ́ТИ (ПІДІЙНЯ́ТИ), РОЗБУ́РКАТИ розм., ПРОБУ́РКАТИ розм., ПРОКИ́НУТИ розм.; ДОБУДИ́ТИСЯ розм. (після певних зусиль); РОЗШТОВХА́ТИ розм., РОЗТЕРМО́СИТИ розм., РОЗТО́РСАТИ розм. (смикаючи, штовхаючи). — Недок.: буди́ти, розбу́джувати, розбуджа́ти рідко пробу́джувати, пробуджа́ти, підніма́ти (підійма́ти), розбу́ркувати, пробу́ркувати, прокида́ти, розшто́вхувати, термо́сити. Почали півні співати — розбудили. Устала я (Панас Мирний); Мати пробудила його, коли жінка вийшла доїти корову (М. Томчаній); До схід сонця підняв Гаркуша людей на сінокіс (О. Гончар); — Розбуркай дівчат і Охріма.. Тікати треба, — наказувала пані Баличина (З. Тулуб); З того німого забуття, з того очевидячного сну пробуркав його .. регіт і біганина дівчат (Панас Мирний); Цілу ніч прокидало Христю материне тяжке зітхання (Панас Мирний); Господарка мало не повибивала шибок, доки докликалася та добудилася свого чоловіка (Л. Яновська); — Нечипоре, вставай коней напувати, — розштовхував конюх свого сусіда (Григорій Тютюнник); — Вставай, вставай, літ проспиш, — розтермосив він свого друга (В. Собко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтермосити — розтермо́сити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розтермосити — -ошу, -осиш, док., перех., розм. 1》 Почавши термосити, розбудити, розбуркати. || перен. Вивести зі стану байдужості, млявості, активізувати до яких-небудь дій; розворушити. 2》 Зробити безпорядок, розкидавши, переплутавши і т. ін. що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розтермосити — РОЗТЕРМО́СИТИ, о́шу, о́сиш, док., кого, розм. 1. Розбудити, розбуркати. Борис Криницький підвівся першим. – Вставай, вставай, літ проспиш, – розтермосив він свого друга (В. Собко); // перен. Словник української мови у 20 томах
  4. розтермосити — РОЗТЕРМО́СИТИ, о́шу, о́сиш, док., перех., розм. 1. Почавши термосити, розбудити, розбуркати. Борис Криницький підвівся першим.— Вставай, вставай, літ проспиш,— розтермосив він свого друга (Собко, Біле полум’я, 1952, 78); // перен. Словник української мови в 11 томах