1. Словник синонімів української мови

розтерти

РОЗТИРА́ТИ (натискуючи на що-небудь, подрібнювати його на найдрібніші часточки, перетворювати на суцільну масу), ТЕ́РТИ, ПРОТИРА́ТИ, РОЗМИНА́ТИ. — Док.: розте́рти, проте́рти, розім'я́ти. Люблю зав'южену навіки (зиму), Як ввійде гостем до двора, Зерна пшеничного засіки Жорно столітнє розтира (А. Малишко); (Ярчук:) Я тут, розумієш, зайнятий. Гірчицю примусили терти (І. Микитенко); До ночі працював Омелько в жданівській гончарні, перестужував глину, розминав, ліпив (О. Ільченко).

РОЗТИРА́ТИ (водячи чим-небудь рідким, мазати ним по всій поверхні), РОЗМА́ЗУВАТИ, РОЗМА́ЩУВАТИ розм. — Док.: розте́рти, розма́зати, розмасти́ти. Розенберг почав принюхуватися до рідини... Потім умочив палець і поволі розтер рідину на долоні (Ю. Шовкопляс); — Заходь, — каже він, розмазуючи фарбу (Ю. Яновський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтерти — розте́рти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розтерти — див. розтирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розтерти — РОЗТЕ́РТИ див. розтира́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. розтерти — розте́рти : ◊ плюнь та й ногою розітри́ → плюнути Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. розтерти — плю́нути (наплюва́ти) і розте́рти, грубо. Не звертати уваги на що-небудь. — Люди добрі, на цю хитрість Варчука і Денисенка треба наплювати і розтерти! (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови
  6. розтерти — Розте́рти, див. розтира́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розтерти — РОЗТЕ́РТИ див. розтира́ти. Словник української мови в 11 томах