розтоптаний
ПРИГНІ́ЧЕНИЙ (про людину, охоплену гнітючими почуттями, її обличчя, очі тощо), ПРИДА́ВЛЕНИЙ, ПРИГНО́БЛЕНИЙ, ПОНИКЛИЙ, ПРИБИ́ТИЙ, ПРИГОЛО́МШЕНИЙ, ПОБИ́ТИЙ підсил., УБИ́ТИЙ (ВБИ́ТИЙ) підсил., РОЗТО́ПТАНИЙ підсил. Лукія вийшла з їдальні пригнічена, з розпачем у серці (О. Донченко); — У вас дещо пригнічений вигляд, гауптмане, — з прихильною усмішкою на блідих устах промовив .. генерал (Ю. Бедзик); Кождий чувся якось немов придавлений (І. Франко); Вона лежала так тихо, пригноблена, розтоптана, і розуміла лиш одно, що вона одинока (М. Коцюбинський); Стояли над трупом пониклі й приголомшені (А. Головко); — Таки-єм добрий-добрий, як молоко, — говорив Гриць, входячи до хати, але його прибитий вигляд не показував зовсім молочного настрою (Лесь Мартович); Стомився я.. без сил, на півдороги, Украй побитий думами, стою (П. Грабовський); О Господи! Дай мені хоч глянуть На народ отой убитий, На тую Украйну! (Т. Шевченко).
Значення в інших словниках
- розтоптаний — розто́птаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розтоптаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розтоптати. || розтоптано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розтоптаний — РОЗТО́ПТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розтопта́ти. Розтоптана танками мертва земля Безмовна лежала навкруг (Л. Первомайський); Ранок притрусив землю гнилим клоччям снігу, і тепер він стає грязюкою під розтоптаним до краю взуттям... Словник української мови у 20 томах
- розтоптаний — розтоптаний: ◊ розтоптані цига́рки → цигарка Лексикон львівський: поважно і на жарт
- розтоптаний — Розто́птаний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розтоптаний — РОЗТО́ПТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розтопта́ти. Розтоптана танками мертва земля Безмовно лежала навкруг (Перв., І, 1958, 367); Ранок притрусив землю гнилим клоччям снігу, і тепер він стає грязюкою під розтоптаним до краю взуттям... Словник української мови в 11 томах