розтоптаний

розто́птаний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розтоптати.

|| розтоптано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтоптаний — розто́птаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розтоптаний — РОЗТО́ПТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розтопта́ти. Розтоптана танками мертва земля Безмовна лежала навкруг (Л. Первомайський); Ранок притрусив землю гнилим клоччям снігу, і тепер він стає грязюкою під розтоптаним до краю взуттям... Словник української мови у 20 томах
  3. розтоптаний — розтоптаний: ◊ розтоптані цига́рки → цигарка Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. розтоптаний — ПРИГНІ́ЧЕНИЙ (про людину, охоплену гнітючими почуттями, її обличчя, очі тощо), ПРИДА́ВЛЕНИЙ, ПРИГНО́БЛЕНИЙ, ПОНИКЛИЙ, ПРИБИ́ТИЙ, ПРИГОЛО́МШЕНИЙ, ПОБИ́ТИЙ підсил., УБИ́ТИЙ (ВБИ́ТИЙ) підсил., РОЗТО́ПТАНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  5. розтоптаний — Розто́птаний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розтоптаний — РОЗТО́ПТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розтопта́ти. Розтоптана танками мертва земля Безмовно лежала навкруг (Перв., І, 1958, 367); Ранок притрусив землю гнилим клоччям снігу, і тепер він стає грязюкою під розтоптаним до краю взуттям... Словник української мови в 11 томах