розтік

РОЗДОРІ́ЖЖЯ (розгалуження шляхів, стежок), РОЗПУ́ТТЯ, ПЕРЕПУ́ТТЯ, РО́ЗСТАНЬ, РО́ЗТІК, РОЗТО́КА, ПЕРЕ́ТИН, ПЕРЕХРЕ́СТЯ, СХРЕ́ЩЕННЯ, ПЕРЕХРЕЩЕННЯ, СХРЕ́СТЯ, РОЗХРЕ́СТЯ розм., СЕРЕДОХРЕ́СТЯ діал. (перев. у населеному пункті); РОЗВИ́ЛКА, РОЗВИ́ЛИНА, РОЗГІ́ЛКА, РОЗГІ́ЛЛЯ розм., РОЗГІ́ЛЕННЯ розм. З роздоріжжя Маланка з Максимом завернули на сусідню вулицю (К. Гордієнко); Сядем було з дідом на розпутті, співаємо (Д. Мордовець); Еней так з човна закричав: — Іду к Еварду погостити, На перепутті одпочити (І. Котляревський); Коли Терентій виїхав за село, у полі, недалеко від розстані, він почув, як хтось славно грає на скрипці (М. Стельмах); То стрічалися, то розминались, Розлучились на розтоках міст (М. Рильський); — Заїдьмо, може, до мене? — перепочинеш трохи, — запитався Максим, доїхавши до перехрестя двох доріг (Л. Яновська); Бойова машина розвернулася й стала проти схрещення вулиць (М. Чабанівський); На схресті вулиць, біля обертових щитів афішних, свіжими шовками Шурстять стрункі дівчата (І. Вирган); На розхресті солдатських доріг тремтять, мов деревцята на осіннім вітрі, посиротілі діти!.. (В. Бабляк); Попереду була розвилка. Праворуч дорога вела на вокзал, ліворуч — на фабрику (М. Ю. Тарновський); Семен поїхав ходою. Все одно він міг їхати тільки до розвилини, де зливалися в одно дві дороги від станції (Л. Смілянський); На стежині зосталась дружина, А він далі на захід побіг... Оглянувся — стоїть жоржина На розгіллі нічних доріг (М. Вінграновський).

РУКА́В (водяний потік, що відійшов у бік від головного русла), РО́ЗТІК, РОЗТО́КА, ЗА́РІЧОК, САГА́, ВІДНО́ГА. Тут Дніпро розливався на кілька рукавів і творив кілька великих і малих островів (П. Панч); На розтоці, на потоці два голуби воду пили (Словник Б. Грінченка); Коли допливли до кінця Дунаю, де дві розтоки розходились, царський син проговорив: — Ти — в одну сторону, а я — в другу (А. Калин); Ярослав... повернув човника на зарічок (Ю. Мушкетик); Перепинили (рибалки) Всю сагу сітками, Тоді в воду починають Гучно бить бовтами (Б. Грінченко); Віднога Дніпра.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтік — ро́зтік іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. розтік — (річки) розтока, відгалуження, рукав; (доріг) РОЗДОРІЖЖЯ, перехрестя. Словник синонімів Караванського
  3. розтік — див. роздоріжжя Словник синонімів Вусика
  4. розтік — -току, ч. 1》 Місце роздвоєння основного русла річки. || Водяний потік, що відокремився від основного русла. 2》 рідко. Місце розгалуження або перетину доріг, вулиць; роздоріжжя, перехрестя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розтік — РО́ЗТІК, току, ч. 1. Місце роздвоєння основного русла річки. [Той, що греблі рве:] Поплинемо з тобою ген на розтоки, під бистрії лотоки (Леся Українка); // Водяний потік, що відокремився від основного русла. На розтоці, на потоці два голуби воду пили (Сл. Словник української мови у 20 томах
  6. розтік — РО́ЗТІК, то́ку, ч. 1. Місце роздвоєння основного русла річки. [Той, що греблі рве:] Поплинемо з тобою ген на розтоки, під бистрії лотоки (Л. Укр., III, 1952, 191); // Водяний потік, що відокремився від основного русла. Словник української мови в 11 томах