1. Словник синонімів української мови

розхиляти

ВІДКРИВА́ТИ (знімаючи, відгортаючи якесь накриття, заслону з кого-, чого-небудь, робити його видним, доступним зорові), РОЗКРИВА́ТИ, ВІДСЛОНЯ́ТИ, ВІДСЛО́НЮВАТИ, ВІДТУЛЯ́ТИ, РОЗТУ́ЛЮВАТИ, РОЗТУЛЯ́ТИ, РОЗХИЛЯ́ТИ, ОГО́ЛЮВАТИ, ОГОЛЯ́ТИ. — Док.: відкри́ти, розкри́ти, відслони́ти, відтули́ти, розтули́ти, розхили́ти, оголи́ти. Вітаючись, він ґречно.. підняв фетровий капелюх, відкриваючи сиву лев'ячу шевелюру (О. Гончар); Накриває (Гонта) Червоною китайкою Голови козачі. Розкрив, ще раз подивився... (Т. Шевченко); Його довгим волоссям бавився вітер, відслонюючи високе чоло (В. Гжицький); Орися несміливо відтулила обличчя (Б. Грінченко); Доротті.. підійшла до вікна й розтулила важку гардину (І. Ле); Розхиляє у нього на грудях халата, а там чотири медалі й орден (І. Муратов); Конвоїри стягли з полоненого червоноармійця одяг, оголивши спину (П. Автомонов).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розхиляти — розхиля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розхиляти — -яю, -яєш, недок., розхилити, -хилю, -хилиш, док., перех. 1》 Відводити в різні боки, відхиляти набік, роз'єднувати що-небудь зімкнуте, з'єднане, дотичне. || Розставляти, розводити в сторони (руки, ноги, крила). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розхиляти — РОЗХИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗХИЛИ́ТИ, хилю́, хи́лиш, док., що. 1. Відводити в різні боки, відхиляти набік, роз'єднувати що-небудь зімкнуте, з'єднане, дотичне. Словник української мови у 20 томах
  4. розхиляти — РОЗХИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗХИЛИ́ТИ, хилю́, хи́лиш, док., перех. 1. Відводити в різні боки, відхиляти набік, роз’єднувати що-небудь зімкнуте, з’єднане, дотичне. Словник української мови в 11 томах