1. Словник синонімів української мови

розшалітися

РОЗБУШУВА́ТИСЯ (про море, річку тощо — стати дуже неспокійним, бурхливим), РОЗБУ́РХАТИСЯ, РОЗХОДИ́ТИСЯ, РОЗШАЛЕНІ́ТИ, РОЗШАЛЕНІ́ТИСЯ розм., РОЗГУЛЯ́ТИСЯ розм., РОЗШАЛІ́ТИСЯ діал. А степ не на жарт розгнівився, розбушувався, шаленіє та вибухає вихорами, ураганами без краю, без кінця! (Т. Масенко); Розбурхались води, розлилися ріки (І. Франко); На морі розходилися хвилі, на обрії вони були чорні з білими гривами (Ю. Яновський); Розгуляється, розшаленіє буря (С. Журахович); Розгуляйся, Дніпре, з-за туману, Дай мені своєї щастя-долі (А. Малишко); Без попередження з'являються циклони. Розшаленілася десь там стихія (О. Гончар); Гей, розшалілась буря люта! (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розшалітися — розшалі́тися дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. розшалітися — -іюся, -ієшся, док., діал. Розбушуватися. || Розлютуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розшалітися — РОЗШАЛІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док., діал. Розбушуватися. Гей, розшалілась буря люта! (І. Франко); * Образно. Страшний жаль розшалівся в його душі (О. Кобилянська); // Розлютуватися. Ідуть дараби рікою. Баба, розшалівшися, підбігає до берега, виставляє камінь і кричить до керманичів (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
  4. розшалітися — РОЗШАЛІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док., діал. Розбушуватися. Гей, розшалілась буря люта! (Фр., X, 1954, 314); *Образно. Страшний жаль розшалівся в його душі (Коб., II, 1956, 200); // Розлютуватися. Ідуть дараби рікою. Словник української мови в 11 томах