розшивання
ВИШИВА́ННЯ (нашивання на тканину або шкіру візерунків нитками, бісером і т.ін.), ШИТВО́, РОЗШИВА́ННЯ рідше, ВИ́ШИВКА розм.; МЕРЕ́ЖАННЯ (МЕРЕ́ЖЕННЯ) (ажурне вишивання). Техніка вишивання дуже різноманітна (з науково-популярної літератури); З геометричними мотивами пов'язане і прозоре шитво-вирізування, колення, кручення та мереження (з науково-популярної літератури); Ой, навчіть мене вишивки, мамо (Т. Масенко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розшивання — розшива́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- розшивання — -я, с. Дія за знач. розшивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розшивання — РОЗШИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розшива́ти. Велике значення під час зведення стін з цегляних блоків має розшивання швів (з газ.). ◇ (1) Розшива́ння вузько́го мі́сця – усунення, ліквідація неполадок, труднощів у якій-небудь справі. Словник української мови у 20 томах
- розшивання — РОЗШИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розшива́ти. Велике значення під час зведення стін з цегляних блоків має розшивання швів (Веч. Київ, 6.VІ 1957, 1). Словник української мови в 11 томах