розікрасти

КРА́СТИ (непомітно брати чуже; займатися злодійством), СКРАДА́ТИ, ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) розм., ЦУ́ПИТИ розм., ПІДЦУ́ПЛЮВАТИ розм., ПІДЦА́ПУВАТИ розм., ХАПА́ТИ розм., КИВА́ТИ діал.; ВИКРАДА́ТИ (забирати потай звідкись); ЗЛОДІЮВА́ТИ розм., ЗЛОДІЯ́ЧИТИ розм. (займатися злодійством); РОЗКРАДА́ТИ, ТЯГА́ТИ розм., РОЗТЯГА́ТИ (РОЗТЯ́ГУВАТИ) розм., РОЗТА́СКУВАТИ розм. (частинами, час від часу). — Док.: укра́сти (вкра́сти), скра́сти, потягти́ (потягну́ти), поцу́пити, зцу́пити, підцу́пити, підца́пати (підца́пити), схопи́ти, кивну́ти, ви́красти, розкра́сти (розікра́сти), розтягти́ (розтягну́ти), розтаска́ти. У злодія вже злодій краде, Та ще й у церкві. Гади! гади! (Т. Шевченко); Бригадир Дорош на буряках сам хитрує.., за могоричі скрадає на одній ланці, на другу передає (К. Гордієнко); У допросі (Левко) признався, що й поперед того не раз до скрині навідувався і тяг відтіля гроші (Г. Квітка-Основ'яненко); Біда, що дехто співчува Тим, що державне цуплять (Д. Білоус); (Бухветчик:) Із столу аж три срібних ложки украдено; звичайно, що це підцупила ота голота — підпанки (М. Кропивницький); Антосьо і вухом не вів; підцапивши гроші, порозпозичав, а після лиш відбирав та гайнував (А. Свидницький); Я не рушив би з (каси) зламаного крейцара! Та й нащо мені теє кивати, коли мені люди самі дадуть за вигоду (Лесь Мартович); Їй треба було.. викрадати бланки посвідчень для працівників підпілля (Ю. Яновський); — Що зробили з артільним добром? — розтягли. Хто що в руки злапав (Григорій Тютюнник); — Вона не вперше це краде. Вона кілька разів у мене тягала (Б. Грінченко); (Мордохай:) А як же риба так стоятиме: надворі у розташованих возах і без догляду?.. Піде дощ — замоче, і хто захоче — візьме, скільки йому треба!.. Досить того, що сьогодня не повезли та ще розтаскають!.. (І. Карпенко-Карий).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розікрасти — розікра́сти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розікрасти — див. розкрадати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розікрасти — РОЗІКРА́СТИ див. розкрада́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. розікрасти — Розікра́сти і розкра́сти, роз(і)кра́ду, -кра́деш, -кра́дуть розкра́сти і розікра́сти, роз(і)кра́ду, -кра́деш, -кра́дуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розікрасти — РОЗІКРА́СТИ див. розкрада́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. розікрасти — Розікрасти, -ся см. роскрадати, -ся. Словник української мови Грінченка