розіллятися

РОЗТІКА́ТИСЯ (текти в різні боки; поширюватися по чомусь), РОЗЛИВА́ТИСЯ, РОЗПЛИВА́ТИСЯ, РОЗХО́ДИТИСЯ, РОЗПОВЗА́ТИСЯ розм., РОЗТО́ЧУВАТИСЯ рідше. — Док.: розтекти́ся, розли́тися (розілля́тися рідше), розпливти́ся, розплисти́ся рідко розійти́ся, розповзти́ся, розточи́тися. Вилискували проти сонця невеликі штучні озерця.. Від них на всі боки розтікалася вода в химерному лабіринті рівчаків (Ю. Смолич); Не оббитий з чобіт сніг взявся водою й розтікався по килимку (В. Козаченко); Вода виступала з берегів і тисячними потоками розливалася по таборі (І. Франко); Дощ.. порощив по дахах, розпливався все більшими калюжами по вулицях (І. Цюпа); Хрипить Терентій і з усієї сили б'є невідомого чоботом у груди. У того під сорочкою починає розходитись червона пляма (М. Стельмах); Палаюча рідина розповзалась у всі боки (Д. Ткач); Се єдине місце в Ялті, де можна сидіти просто на піску.. і бачити, як хвиля вільно розточується по березі (Леся Українка).