рокотливий

ГУРКІТЛИ́ВИЙ (ГУРКОТЛИ́ВИЙ) (який створює, видає гуркіт), ГРІМКИ́Й, ГРИМУ́ЧИЙ, ГРОМО́ХКИЙ, ГРИМЛИ́ВИЙ розм., ГРИМКОТЛИ́ВИЙ розм., ГРИМОТЛИ́ВИЙ розм.; ГУЛКИ́Й (який створює гул); РОКІТЛИ́ВИЙ (РОКОТЛИ́ВИЙ), РОЗКО́ТИСТИЙ, ПЕРЕКО́ТИСТИЙ (який створює монотонний шум). А в полі знов кружляють із плугами Невтомні гуркітливі трактори (І. Вирган); Гуркотливий віз вихопився з вузенької вулички (І. Кириленко); Здалеку було чути грімкі вибухи: то на Дніпрі рвали кригу (Л. Дмитерко); Гримучий танк за танком мчить (Н. Забіла); Замовкли перфоратори, громохкі бурильні молотки (О. Гончар); Швидше на вокзал до залізниці, там поїзди, і ніхто не перешкодить Залізнякові кинутися під гримливі сталеві колеса (В. Собко); Я здогадався, що ліворуч (в той бік протягли кілька гримкотливих, явно порожніх цистерн) розташоване німецьке бензосховище (Н. Тихий); Валька, з досадою, похнюплений, простував за друзями, тягнучи по купинах весла й гримотливу цеберку (О. Ільченко); Мов рої ті гулкі, Де і брались полки (І. Манжура); Перебрели (бійці) через рокітливий потік (Григорій Тютюнник); Попереду щось глухо зарокотало. Розлігся тяжкий розкотистий вибух (С. Голованівський).