романтичність

РОМА́НТИКА (незвичайність чого-небудь, що викликає до себе емоційно-піднесене ставлення з боку людини), РОМАНТИ́ЧНІСТЬ, КАЗКО́ВІСТЬ. Нас манила романтика грандіозних проектів (О. Гуреїв); Вона любила романтичність, бо читала стародавні.. німецькі романтичні повісті (І. Нечуй-Левицький); Немилою була сьогодні оця зауральська казковість (Я. Баш).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. романтичність — романти́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. романтичність — -ності, ж. Властивість за знач. романтичний 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. романтичність — РОМАНТИ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. романти́чний 1–3. Я був розігрітий, як віск, своїми планами, майбутніми успіхами, романтичністю натури (Ю. Яновський); Граф полюбляв чудні видовища й пригоди, Звав романтичністю (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича). Словник української мови у 20 томах
  4. романтичність — Романти́чність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. романтичність — РОМАНТИ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. романти́чний 1-3. Драматургія Я. Галана — по-справжньому сучасна і художньо-самобутня. Словник української мови в 11 томах