романічний

ЛЮБО́ВНИЙ (пов'язаний з почуттям кохання, закоханості), СЕРДЕ́ЧНИЙ, РОМАНТИ́ЧНИЙ, ПОЛЮБО́ВНИЙ розм., РОМАНІ́ЧНИЙ заст., АМУ́РНИЙ розм. заст. Ніякі слова, ніякі докори, ані любовні закляття не були в силі зворушити його так сильно й глибоко, як ці сльози улюбленої жінки (І. Франко); Сьогодні бригадир спустився під землю з посмішкою на вустах. Хлопці.. зрозуміло переглянулися: мовляв, сердечні справи ватажка пішли на лад (М. Ю. Тарновський); Відразу впізнала (Неля) у зарослому в'язневі колишнього гімназиста, що на пам'ятній вечірці віддав перевагу Орисі Ілаковичевій перед нею, Нелею. Для романтичної Нелинової натури цей відразу став знаменним (Ірина Вільде); Прагнень юності щоденних, Полюбовних слів, Наших дум, присвят пісенних Чую знову спів (П. Усенко); Вона зацікавилась його романом, бо була дуже охоча й ласа до .. романічних пригод (І. Нечуй-Левицький); Тільки ж усе те було дуже далеке од яких-небудь амурних ілюзій (А. Кримський). — Пор. 4. близьки́й.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. романічний — романі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. романічний — -а, -е. Прикм. до роман I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. романічний — РОМАНІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до рома́н¹. В “Енеїді” [І. П. Котляревського] вирізьблюються ті риси, що наближають її до романічного жанру (з наук. літ.); Самовбивство на романічному ґрунті (М. Словник української мови у 20 томах
  4. романічний — Романі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. романічний — РОМАНІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до рома́н¹. В «Енеїді» [І. П. Котляревського] вирізьблюються ті риси, що наближають її до романічного жанру (Рад. літ-во, 3, 1963, 33); «Артем Гармаш» — книга, в якій письменник [А. Словник української мови в 11 томах