росток

ВИ́ЯВ (дія, процес, явище, що робить явним, помітним чийсь стан, почуття, наміри тощо), ВИ́РАЖЕННЯ, ВИ́ЯВЛЕННЯ, ПРО́ЯВ, ВИ́РАЗ, ВИ́ЛИВ, МАНІФЕСТА́ЦІЯ, ДЕМОНСТРА́ЦІЯ, О́Б'ЯВ рідко; ПРО́БЛИСК, ПРИ́СМАК, ДУШО́К перев. ірон. (ледве помітний); РОСТО́К (перший, ледве помітний). Наша українська культура — вияв і витвір генія українського народу (М. Рильський); Вираження симпатії; Серед інших виявлень приязні і вдячності їм було вручено букет квітів (Л. Дмитерко); Олімпіада — це найвищий прояв спортивного духу (з газети); Не будемо давать ми виразу чуття, Що так з душі на волю рвуться (В. Самійленко); Мій біль безумовно шукав виливу (Ірина Вільде); Маніфестація відданості справі миру; Зимове купання — це не лише демонстрація можливостей людського організму — це здоров'я, бадьорість, витривалість (з газети); Грубі вибрики о. Василя Раїса приймала за об'яв енергії та непохитної волі (М. Коцюбинський); Жадібно ловить вона її (дитини) усмішку і перші проблиски свідомості (З. Тулуб); — В тобі є такий душок, є! Ти любиш бути першою (О. Донченко); Закльовувались у голові невеличкі ростки якихось таємних гадок, чогось такого, що не давалося ні думкою обхопити, ні очима осягнути (Панас Мирний).

ПА́РОСТОК (стебло рослини на початку його розвитку з насіння), РОСТО́К, ПА́РОСТ, ПАРОСТЬ́, ПРОРО́СТОК, ПА́РОСЛЬ рідше, КЛЮ́ЧКА діал. Потяглися з зерняток тонкі зелені паростки й обережно, щоб не забруднити свіжих листочків, почали витинатися з чорної землі (О. Іваненко); Народжувалося стебло з крихітних блідих ростків (О. Довженко); На осонні парост із землі потягнувся зухвало й квапно (І. Чендей); Спочатку викине (зерно) ніжну зелену парость, а далі викине колос (І. Цюпа); Маленькі проростки, що пробивались з темних гранчастих зерняток, дзвеніли ніжними голосами життя (Б. Харчук); Під полом біліє картопля: ключки повикидала, в землю проситься (Григір Тютюнник).

ПА́РОСТОК (перший прояв нового), ЗА́РОДОК, РОСТО́К, ПА́РОСТ, ПА́РОСТЬ, ПА́РОСЛЬ рідше. Панас Олексійович повів.. гостя дорогого в чавуноливарний цех — показати паростки нового і на своїй ниві (І. Волошин); Художник слова.. бачить зародки нового і допомагає його розвитку (А. Малишко); Накльовувались у голові невеличкі ростки якихось таємних гадок (Панас Мирний); Навіть з найглибшого нещастя повинна пробиватися парость надії (П. Загребельний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Росток — Ро́сток іменник чоловічого роду місто в Німеччині Орфографічний словник української мови
  2. росток — див. стебло Словник синонімів Вусика
  3. росток — -тка, ч. 1》 Пестл. до ріст 2). 2》 Стебло рослини на самому початку його розвитку із зерна, бульби або від кореня. || Відрізок гілки з бруньками для посадки; черешок. 3》 тільки мн., чого, перен. Перші прояви чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. росток — Парость, паросток, пагін, пагонець, погоння, кільчик, ключка, живець, стрілка, шпичак Словник чужослів Павло Штепа
  5. росток — РОСТО́К, тка́, ч. 1. Пестл. до ріст 2. – На великий росток – нема чобіток! (П. Панч). 2. Стебло рослини на самому початку його розвитку із зерна, бульби або від кореня. Словник української мови у 20 томах
  6. Росток — М. в Німеччині (Мекленбурґ), порт на Мекленбурзькій зат.; 240 тис. мшк.; рибальство; суднобудівна, машинобудівна, електронна промисловість; пороми до Данії та Швеції; унів.; музеї; морський пляж; туристичний центр; старовинні храми, у т.ч. св. Універсальний словник-енциклопедія
  7. росток — РОСТО́К, тка́, ч. 1. Пестл. до ріст 2. — На великий росток — нема чобіток! (Панч, Гомон. Україна, 1954, 88). 2. Стебло рослини на самому початку його розвитку із зерна, бульби або від кореня. Словник української мови в 11 томах