росяний
РО́СЯНИЙ (укритий росою; який супроводжується випаданням роси; насичений росою), РОСИ́СТИЙ, РОСЯНИ́СТИЙ поет., РО́СНИЙ діал., РО́ШЕНИЙ діал. По перехресних стежинах блукав я у росянім саді (М. Зеров); Ніч кінчалася, наставав росяний, прохолодний ранок (І. Ле); Росяне повітря; Блискають коси на сіножаті, і з легким шумом стелеться росиста трава в перекоси (І. Франко); Ніч наступає свіжа й росиста (П. Воронько); Туман на заході суворо синіє, Там заляга він, росистий (Леся Українка); Хай на ньому (рушникові) цвіте росяниста доріжка (А. Малишко); Встає зоря над росним морем трав (В. Сосюра).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- росяний — ро́сяний прикметник Орфографічний словник української мови
- росяний — див. мокрий Словник синонімів Вусика
- росяний — -а, -е. Прикм. до роса. || Вкритий росою. || Який супроводжується випаданням роси. || Насичений росою; який буває під час випадання роси. || Який здійснюється, відбувається під час випадання роси. Великий тлумачний словник сучасної мови
- росяний — РО́СЯНИЙ, а, е. Прикм. до роса́. Македон, стріпуючи мокрою чорною чуприною, запевняв, що ця росяна купіль, особливо при сході сонця, дає розвідникові силу і вроду (О. Словник української мови у 20 томах
- росяний — Ро́сяний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- росяний — РО́СЯНИЙ, а, е. Прикм. до роса́. Македон, стріпуючи мокрою чорною чуприною, запевняв, що ця росяна купіль, особливо при сході сонця, дає розвідникові силу і вроду (Гончар, III, 1959, 436); Вимита земля, вся засіяна росяними кульками... Словник української мови в 11 томах
- росяний — Росяний, -а, -е Росистый, росный. Росяна нива. КС. 1882. V. 358. По степу росяному шлях мрівся. МВ. (О. 1862. І. 77). Ранок свіжий і росяний саме розгорявся. Левиц. Пов. 37. Словник української мови Грінченка