росяний

Росяний, -а, -е

Росистый, росный. Росяна нива. КС. 1882. V. 358. По степу росяному шлях мрівся. МВ. (О. 1862. І. 77). Ранок свіжий і росяний саме розгорявся. Левиц. Пов. 37.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. росяний — ро́сяний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. росяний — див. мокрий Словник синонімів Вусика
  3. росяний — -а, -е. Прикм. до роса. || Вкритий росою. || Який супроводжується випаданням роси. || Насичений росою; який буває під час випадання роси. || Який здійснюється, відбувається під час випадання роси. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. росяний — РО́СЯНИЙ, а, е. Прикм. до роса́. Македон, стріпуючи мокрою чорною чуприною, запевняв, що ця росяна купіль, особливо при сході сонця, дає розвідникові силу і вроду (О. Словник української мови у 20 томах
  5. росяний — РО́СЯНИЙ (укритий росою; який супроводжується випаданням роси; насичений росою), РОСИ́СТИЙ, РОСЯНИ́СТИЙ поет., РО́СНИЙ діал., РО́ШЕНИЙ діал. По перехресних стежинах блукав я у росянім саді (М. Зеров); Ніч кінчалася, наставав росяний, прохолодний ранок (І. Словник синонімів української мови
  6. росяний — Ро́сяний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. росяний — РО́СЯНИЙ, а, е. Прикм. до роса́. Македон, стріпуючи мокрою чорною чуприною, запевняв, що ця росяна купіль, особливо при сході сонця, дає розвідникові силу і вроду (Гончар, III, 1959, 436); Вимита земля, вся засіяна росяними кульками... Словник української мови в 11 томах