1. Словник синонімів української мови

ручатися

ГАРАНТУВА́ТИ (зобов'язуватися забезпечити виконання чого-небудь), ЗАПЕВНЯ́ТИ (ЗАПЕ́ВНЮВАТИ), РУЧА́ТИСЯ, ПОРУЧА́ТИСЯ. — Док.: гарантува́ти, запе́внити, ручи́тися, поручи́тися, запоручи́тися. (Батура:) Я відредагую ваші записки і гарантую, — вони будуть видані з моєю передмовою (О. Корнійчук); Конституція.. (теоретично) запевняє кожному австрійському народові право національного розвитку (Леся Українка); Необхідно було найти артилериста-віртуоза, що влучив би з такої відстані в дзвіницю.. Ніхто з партизанських артилеристів не ручався, що йому вдасться це (О. Гончар); — Хочеш, дочко, я поступлюся з своїм хазяйством, тілько так, щоб ти поручилась мені, що все зостанеться ціле (Панас Мирний); Хто запоручиться, що шановний господар не наставив довкола шпиків із своєї вірної сторожі? (Ю. Смолич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ручатися — руча́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ручатися — (за кого) поручатися, давати поруку кому; (за що) ґарантувати що; (за себе) відповідати. Словник синонімів Караванського
  3. ручатися — -аюся, -аєшся, недок., ручитися, ручуся, ручишся, док. 1》 Будучи впевненим у чому-небудь, гарантувати його. Ручатися головою. 2》 Брати на себе відповідальність за кого-небудь; поручатися. Ручатися за себе. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ручатися — РУЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РУЧИ́ТИСЯ, ручу́ся, ру́чишся, док. 1. Будучи впевненим у чому-небудь, гарантувати його. Необхідно було найти артилериста-віртуоза, що влучив би з такої відстані в дзвіницю бодай одним із трьох снарядів. Словник української мови у 20 томах
  5. ручатися — руча́тися (ручи́тися) голово́ю за кого—що і без додатка. Гарантувати що-небудь, будучи впевненим, переконаним у чомусь—комусь. — Так ви ручаєтесь головою, що в замку, крім вас, немає живої душі? — питав Ледяник. Фразеологічний словник української мови
  6. ручатися — РУЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РУЧИ́ТИСЯ, ручу́ся, ру́чишся, док. 1. Будучи впевненим у чому-небудь, гарантувати його. Необхідно було найти артилериста-віртуоза, що влучив би з такої відстані в дзвіницю бодай одним із трьох снарядів. Словник української мови в 11 томах
  7. ручатися — Руча́тися, -ча́юся, -єшся гл. = ручитися. Словник української мови Грінченка