рябитися

РЯБІ́ТИ (виділятися плямами, перев. дрібними, на якому-небудь фоні), РЯБОТІ́ТИ підсил., МЕРЕХТІ́ТИ, РЯБІ́ТИСЯ рідко, РЯБИ́ТИСЯ рідко. Дуби ще голі стояли, але попри коріння їх травиця вже густо зеленіла, квіточки рябіли в ній (Дніпрова Чайка); Згори крізь густу сітку дуба ряботіли клапті синього неба (Д. Бедзик); Дощові крапельки на деревах і в травах мерехтіли червоно-зеленими іскорками (Григір Тютюнник); По горі далеко за долиною.. щось рябілося (А. Свидницький); На пасовиську рябиться худоба (І. Франко). — Пор. 1. виділя́тися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рябитися — ряби́тися дієслово недоконаного виду покриватися дрібними хвилями рідко Орфографічний словник української мови
  2. рябитися — -иться, недок., рідко. 1》 Те саме, що рябіти 2). 2》 Вирізнятися рябизною з-поміж чого-небудь, на тлі чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рябитися — РЯБИ́ТИСЯ, и́ться, недок., рідко. 1. Те саме, що рябі́ти 2. 2. Виділятися рябизною з-поміж чого-небудь, на фоні чогось. На пасовиську рябиться худоба і бігають діти (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. рябитися — РЯБИ́ТИСЯ, и́ться, недок., рідко. 1. Те саме, що рябі́ти 2. 2. Виділятися рябизною з-поміж чого-небудь, на фоні чогось. На пасовиську рябиться худоба і бігають діти (Фр., XIII, 1954, 307). Словник української мови в 11 томах